ОСОБЛИВІ ДІТИ У ЗВИЧАЙНІЙ ШКОЛІ

 

Ще не так давно в Україні діти з особливими потребами були практично ізольованими від світу. Школи неохоче відкривали для них двері, а батьки хотіли вберегти своїх діток від зайвого стресу та обирали між індивідуальним навчанням та навчанням у спеціалізованих школах.

Проте у липні 2017 року Президент України Петро Порошенко підписав Закон про інклюзивну освіту. Згідно з ним, діти з особливими потребами можуть навчатися у звичайних школах. Така практика у світі вже активно застосовується, адже це дозволяє «особливим дітям» розвиватися у звичайному соціумі.

Система інклюзивної освіти далеко не новинка для нашого району, як і для України в цілому. Система інклюзивного навчання дітей з особливими потребами працює в нашій державі ще з 1993 року, а наш район налічує 13таких дітей у 5 загальноосвітніх закладах району та 1дитина в дошкільному навчальному закладі «Веселка» в смт. Згурівка.

Часто проти спільного навчання виступають батьки решти школярів.

Та українське законодавство передбачає однакові умови навчання для усіх дітей і ставить їх у рівні умови перед законом.( Відповідно ст. 53 Конституції України кожен має право на освіту, а згідно розділу І ст. 3 Закону України «Про освіту» громадяни України мають право на освіту незалежно від… стану здоров’я»). То ж керівництво закладів освіти зобов’язано приймати на навчання всіх дітей.

І як показала практика, батьківські упередження й побоювання відступають, коли вони бачать, скільки переваг буде у їхніх дітей, в порівнянні з іншими. Адже інклюзивний клас припускає одночасну роботу не одного, а двох (учитель і асистент) або навіть трьох (учитель, асистент і спецпедагог) фахівців. Це означає, що кількість часу, яка приділятиметься дітям, значно зростає. Та й програми і підходи, які вони створюють і використовують спільними зусиллями, більш цікаві та різноманітні.

Шановні батьки!

Відповідно до вимог сьогодення, державної підтримки та завдань сучасної освіти в дошкільних та загальноосвітніх закладах в районі ведеться активно робота щодо впровадження інклюзивної освіти для дітей з особливими потребами. Фахівці відділу освіти підготували для вас дорожню карту, відповіді на запитання, які цікавлять батьків та громадськість стосовно розуміння інклюзії та алгоритму дій батьків дітей з особливими освітніми потребами.

Дорожня карта батькам дітей з особливими потре6ами

 

1. Основні терміни та законодавча база

Що таке інклюзія?

Інклюзія (від англ. inclusion — включення) — процес збільшення ступеня участі всіх громадян в соціумі, і насамперед тих, що мають труднощі у фізичному чи розумовому розвитку. Він передбачає розробку і застосування таких конкретних рішень, які зможуть дозволити кожній людині рівноправно брати участь в академічному і суспільному житті. При інклюзії всі зацікавлені сторони повинні брати активну участь для отримання бажаного результату. Інклюзія — це процес реального включення дітей з особливими потребами, з інвалідністю в активне суспільне життя і однаковою мірою необхідна для всіх членів суспільства.

 

Що таке інклюзивне навчання?

Інклюзивне навчання — це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу.

З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти інклюзивні освітні заклади повинні адаптувати навчальні програми та плани, методи та форми навчання, використання існуючих ресурсів, партнерство з громадою до індивідуальних потреб дітей з особливими освітніми потребами.

Діти з особливими освітніми потребами

Діти з особливими освітніми потребами - діти сліпі та із зниженим зором, глухі та із зниженим слухом, з тяжкими порушеннями мовлення, із затримкою психічного розвитку, з порушеннями опорно-рухового апарату, розумовою відсталістю, діти із складними вадами розвитку (у тому числі діти з розладами аутичного спектру).

Якими нормативно-правовими актами регулюється питання інклюзивного навчання?

В Україні поступово розвивається і вдосконалюється нормативно-правова база, орієнтована на впровадження інклюзивного навчання. Сьогодні відповідні положення містяться в Законах України «Про освіту» (стаття 37), «Про дошкільну освіту» (стаття 33), «Про загальну середню освіту» (стаття 21), «Про професійно-технічну освіту» (стаття 42), «Про вищу освіту» (стаття 3). Відповідні положення також внесено до законів України «Про охорону дитинства» (стаття 19) та «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (статті 4, 22).

У жовтні 2010 року Міністерство освіти і науки України затвердило «Концепцію розвитку інклюзивної освіти», яка передбачає необхідне навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в умовах інклюзивного навчання та здійснення відповідних інституційних змін.

9 грудня 2010 року Міністерство освіти і науки України своїм наказом №1224 затвердило Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах.

15 серпня 2011 року Кабінет Міністрів України своєю постановою №872 затвердив Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.

Головна мета створення інклюзивних груп та класів – задоволення соціальних та освітніх потреб, організація корекційно-розвиткової роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю.

2. Висновок від Згурівського районного інклюзивно –ресурсного центру надається дитині з особливими потребами після консультації тільки у присутності батьків, в якому вказана рекомендована форма навчання та розвитку на основі потреб дитини.

3. Співбесіда у навчальному закладі.

Керівнику ДНЗ, ЗНЗ подається і обов’язково реєструється Заява на зарахування дитини і висновок інклюзивно-ресурсного центру, обов’язковий на даний час документ, підтверджуючий потреби дитини. Уточняється термін часу для узгодження дій з управлінням (відділом) освіти для відкриття інклюзивної групи та зарахування дитини до ДНЗ чи ЗНЗ, можливість створених умов для перебування дитини, безпечного навчального середовища, забезпеченість спеціалістами . (Заяву бажано подати за рік до початку влаштування в садок чи школу).

Якщо керівник ДНЗ та ЗНЗ відмовляється прийняти дитину до ДНЗ, він повинен надати батькам письмову відмову зі вказівкою причин відмови. Батьки звертаються до відділу (управління) освітою з проханням вирішити питання організації інклюзивного навчання дитини (додають копію зареєстрованої заяви та відмову керівника ДНЗ чи ЗНЗ).

4. При відсутності інклюзивної групи у ДНЗ, інклюзивного класу ЗНЗ керівник подає клопотання до відділу освітою щодо її відкриття та необхідності створення відповідних умов для забезпечення повноцінного навчання дитини.

5. Органи управління освітою приймають рішення щодо створення необхідних умов перебування дитини з особливими потребами в ДНЗ чи ЗНЗ. У разі неможливості створення таких умов, місцеві органи освіти можуть запропонувати батькам інший дошкільний заклад, в якому створені умови, або є можливість їх створити.

6. Перелік документів при влаштуванні дитини з особливими потребами у дошкільний навчальний заклад (інклюзивне навчання) чи в інклюзивний клас ЗНЗ до заяви батьків або осіб, які їх замінюють, додаються:

· медична довідка з висновком лікаря, що дитина може відвідувати навчальний заклад;

· довідка дільничного лікаря про епідеміологічне оточення;

· свідоцтво про народження;

· висновок інклюзивно-ресурсного центру або заключення лікувально-контрольної комісії територіального лікувально-профілактичного закладу чи тубдиспансеру;

· якщо дитина-інвалід - відповідні підтверджуючі документи або копії посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу, відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»;

· копія індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда;

· направлення місцевого органу управління освітою (ДНЗ).

 

7. При зарахуванні до ДНЗ чи ЗНЗ складається індивідуальна програма розвитку дитини. На основі висновку і рекомендацій ПМПК її розробляє група фахівців навчального з обов’язковим залученням батьків. Склад групи фахівців індивідуального супроводу дитини визначається керівником закладу і затверджується відповідним наказом.

До планування роботи з дитиною із особливими освітніми потребами можуть залучатися фахівці ІРЦ, навчально-реабілітаційних центрів, інших навчальних закладів.

8. Для забезпечення особистісно-орієнтованого підходу та організації корекційної роботи в інклюзивній групі штатним розписом ДНЗ передбачається 1 ставка асистента вихователя на 1 інклюзивну группу та 1 ставка асистента вчителя на інклюзивний клас. За письмовою заявою батьків, або осіб, що їх замінюють, адміністрація ДНЗ чи ЗНЗ може надати дозвіл бути асистентом дитини з особливими потребами на громадських (волонтерських) засадах або за рахунок коштів громадських організацій та інших джерел не заборонених законодавством. (Медична книжка для асистента дитини - обов’язкова і зберігається у медичному кабінеті)

9. Протипоказаннями для прийому дітей до інклюзивних груп дошкільних навчальних закладів та інклюзивних класів ЗНЗ є:

• ІІІ і IV ступені порушень функцій організму, які не сумісні з перебуванням дитини в організованому колективі;
• всі хвороби у гострому періоді, хронічні хвороби в стадії загострення, всі хвороби, які потребують стаціонарного лікування, гострі інфекційні захворювання до закінчення строку карантину.